У Польщі нещодавно трапився цікавий прецедент: суд виніс ухвалу не на користь перекладацької компанії через використання для перекладу Google Translate, а також залучення непрофесійного перекладача. Пропонуємо ознайомитися з перекладом статті, що висвітлює цю тему на порталі Slator.
У 2013 році згадане бюро перекладів подало позов до суду на клієнта, який не оплатив переклад книги з польської на англійську. Клієнт відмовився оплачувати роботу, оскільки переклад було зроблено із великою затримкою, а його якість була настільки низькою, що довелося скористатися послугами іншої перекладацької компанії.
Бюро перекладів і замовник узгодили, що переклад буде виконуватися «професійним перекладачем і редактором-носієм мови» зі спеціальними знаннями в цій галузі, а «результат перекладу мав був придатним для професійного використання».
Однак найнятий бюро перекладач переклав 92 % тексту за допомогою Google Translate, а потім вичитав готовий результат. Решту 8 % було перекладено за допомогою CAT-інструмента. Сам перекладач, на той час студент п’ятого курсу факультету інформатики, був переможцем національного конкурсу з англійської мови для старшокласників.
Експерт, залучений у справі, зазначив, що переклад має «численні мовні помилки, а деякі частини не перекладено». Кінцевий результат був, по суті, непридатним для публікації. Суд погодився з експертом, припинив розгляд справи та зобов’язав бюро перекладів сплатити вартість провадження. Наразі рішення суду оскаржується.
У своєму рішенні суд, зокрема, дійшов висновку, що виконавець, якого бюро найняло для перекладу, не може вважатися професійним перекладачем. Суд зазначив, що професійний перекладач повинен:
(а) мати належну університетську підготовку з перекладу;
(б) знати правила перекладу;
(в) мати практичний досвід і базові знання у відповідній тематиці.
Крім того, якщо бюро перекладу знало, що для виконання цього завдання було використано безкоштовний інструмент машинного перекладу, це може означати «грубе порушення професійної практики та можливе порушення» прав інтелектуальної власності клієнта.
Кшиштоф Здановський, генеральний директор польської компанії Summa Linguae Technologies, прокоментував комерційні наслідки такого рішення: «Гадаю, це може вплинути на місцевий ринок двома шляхами, обидва з яких позитивні».
- Обізнаність клієнтів і перекладацьких компаній. За словами Здановського, клієнти та бюро перекладів можуть «нарешті дізнатися, що насправді є професійним машинним перекладом — це набагато більше, ніж просто використання Google [Translate] і наявність перекладача, який редагує результат. Більшість із них експериментували з машинним перекладом, але лише небагатьом відомо, що насправді потрібно, щоб вибрати правильну систему — загальнодоступну або, можливо, розроблену на замовлення. Також слід оцінювати отриманий переклад, навчати й перенавчати системи та інтегрувати їх у робочі процеси».
- Спонукання перекладацьких компаній надавати професійну підтримку: клієнти глибше ознайомляться з машинним перекладом і захочуть скористатися ним, а бюро перекладів отримають стимул надавати професійну підтримку з питань МП.
Пан Здановський сподівається, що цей випадок поставить МП в центр уваги, підштовхне перекладацькі компанії пропонувати професійні послуги з МП та зніме табуйованість із цього виду перекладу.
За матеріалами slator.com
12 лет в бизнесе профессиональных переводов. Основатель и директор Бюро переводов Профпереклад.
Ключевые компетенции:
менеджмент, стратегический маркетинг, лингвистические технологии.
Образование:
Киево-Могилянская Бизнес Школа (KMBS) и IE Business School
Юрій Цвєркун