Перекладачам не потрібно вигадувати нові терміни, працюючи над кожним своїм проєктом. Роботи вдосталь у сферах, де мало інновацій, а також із документами, що містять повторюваний матеріал. Проте є випадки, які передбачають використання нових понять. Наприклад, патент — це текст про новий винахід, який за визначенням є поняттям, що більше ніде не існує в такому вигляді, а отже, має бути позначений новим терміном. Перекладачі можуть працювати в організаціях, де потрібно регулярно давати назви новим відділам і посадам, а на виробництві кількість наявних продуктів і їх нових версій може бути настільки великою, що нові назви спочатку пропонуватиме комп’ютерна програма, а потім уже затверджуватиме людина. Проте більшості нових концепцій назви досі дають люди. Тож що систематичніше вони це робитимуть, то краще для аудиторії.
Свого часу за ініціативи Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) було розроблено стандарт ISO 704 щодо принципів і методів роботи з термінологією. Цей міжнародний стандарт, зокрема, містить розділ про утворення термінів. Пропонуємо розглянути сім принципів термінотворення, за якими можна оцінити наявні синоніми та нові терміни.
Чому важливо правильно утворювати терміни
Одне з основних завдань технічного тексту — передати інформацію користувачеві. Терміни й назви є важливим складником технічних документів і основним носієм інформації, оскільки вони репрезентують поняття, про які йдеться в тексті.
Якщо ми будемо вигадувати терміни та назви навмання, найімовірніше, ніхто не зрозуміє відповідні поняття. Через це комунікація сповільниться або не відбудеться взагалі. Якщо ж ми утворюємо термінологію, застосовуючи системний підхід, більший відсоток читачів усе зрозуміє.
Принципи утворення термінів за стандартом ISO 704
У стандарті ISO 704, оприлюдненому у 2009 році, наведено сім принципів термінотворення, на основі яких можна досліджувати наявні та нові терміни:
- Принцип прозорості.
- Принцип мовної економії.
- Принцип узгодженості.
- Принцип доречності.
- Принцип словотворчої здатності.
- Принцип відповідності мовним нормам.
- Принцип переваги рідної мови цільової аудиторії.
В оригіналі стандарту всі вказівки зорієнтовано на англійську, проте їх можна застосовувати (з певними уточненнями чи модифікаціями) до будь-якої мови.
1. Прозорість
Якщо терміни та назви прозорі, обізнаний читач зможе зрозуміти їх без словника чи наведеного в тексті визначення. Значення поняття, яке вони представляють, буде зрозумілим із першого погляду на термін. Прозорі терміни втілюють важливі характеристики поняття (як-от форму або функцію позначуваного об’єкта).
Наприклад, медична термінологія, як правило, прозора для фахівців у цій галузі. Медичні працівники відразу розпізнають поняття, що лежить в основі терміна microprolactinoma («мікропролактинома»): це невелика (micro-) пухлина (-oma), яка впливає на рівень гормону пролактину (prolactin) в організмі пацієнта.
2. Мовна економія
Термін має бути чітким, унікальним і водночас коротким. Щоб домогтися максимальної точності, можна було б навести в тексті визначення поняття, але це незручно в більшості сценаріїв комунікації. Тому термін має бути якомога коротшим. В умовах обмеженого простору (наприклад, на екрані мобільного телефона) це має ще більше значення.
Навіть якщо простір не має значення, мовці надають перевагу коротким термінам для зручності. Наприклад, скорочена форма НАТО використовується набагато частіше, ніж повна назва — Організація Північноатлантичного договору. Однак користувачі й термінологи мають усвідомлювати, що короткі терміни менш прозорі. Скажімо, термін ДНК нібито прозорий термін, але він цілком може позначати Демократичний національний альянс, а не дезоксирибонуклеїнову кислоту. Потрібно знати принаймні предметну галузь, щоб правильно розтлумачити поняття.
3. Узгодженість
У межах предметної галузі позначення мають бути узгодженими та втілювати систему понять, що лежить у її основі. Читачі, не знайомі з предметною галуззю, швидше засвоюють матеріал, якщо термінологія узгоджена, оскільки це сприяє кращому запам’ятовуванню. Нижче наведено кілька прикладів.
- Хімічні формули та відповідні терміни, що позначають основну систему понять (N2O — монооксид азоту; Cl2O7 — гептоксид дихлору).
- Назви гвинтокрилих літальних апаратів утворюють на основі кількості гвинтових систем, які має кожен літальний апарат (мультикоптер — це літальний апарат із більш ніж двома гвинтовими системами).
4. Доречність
Позначення має відповідати цільовій аудиторії тексту та предметній галузі й не мати небажаних конотацій. Цей принцип передбачає вибір правильного регістру, а також допомагає уникати створення термінів, які важко вимовляти або які містять елементи, що можуть збивати з пантелику. Навіть компанії, які не переймаються багатьма іншими наведеними принципами, дотримуються цього принципу під час створення назв нових продуктів.
5. Словотворча здатність
Нове поняття й термін, що його позначає, можуть призвести до появи нових способів комунікації про них. Якщо це можливо, під час створення терміна слід пам’ятати, що в майбутньому нам, можливо, доведеться утворювати інші частини мови або сполуки на основі цього терміна. Наведемо два приклади:
- Починаючи з пакета Microsoft® Office 2007, навігацію в інтерфейсі користувача змінили з навігації за допомогою меню на «стрічку» (ribbon) — графічний елемент керування у вигляді набору панелей інструментів, розміщених на кількох вкладках. Незабаром інші розробники програмного забезпечення змінили свої інтерфейси на «стрічкоподібні» (ribbonized) і запровадили стрічки як засоби навігації.
- Коли німецькі термінологи вирішили, що відповідним іменником для англійського upload у німецькій буде Upload, вони не думали про цей термін як про дієслово. Деякий час ІТ-спільнота міркувала, як формулювати минулий час цього терміна, адже його можна було перекласти як upgeloaded або geuploaded. Обидва варіанти виглядали громіздко й некоректно.
6. Відповідність мовним нормам
Новий термін має відповідати правилам мови щодо орфографії та граматики. До порушення цього принципу особливо схильні сфери бізнесу, орієнтовані на продажі. На їхню думку, бути модним важливіше, ніж бути правильним. Однак дотримання правил дає нам змогу створювати терміни або назви, які будуть прийнятні для переважної більшості аудиторії, не стануть об’єктом глузуванням і з меншою ймовірністю потребуватимуть коригування.
7. Надання переваги рідній мові
Часто можна вибирати між запозиченням (у такому разі переносимо одиницю з мови-джерела в мову перекладу) і терміном рідною мовою цільового ринку. У більшості випадків перевага надається другому варіанту, оскільки читачам цільової мови зазвичай легше його зрозуміти.
Ось чому було несподіванкою, коли компанія Microsoft наполягала на використанні англійського терміна firstline worker для позначення нової категорії працівників на багатьох цільових мовних ринках. Одна справа — зберегти назву продукту або компанії, проте не варто наполягати на використанні в іншій мові іноземних термінів для позначення загальних понять.
Якщо проаналізувати терміни в контексті, можна помітити, що більшість із них не відповідають усім переліченим принципам. Термін часто може бути лише прозорим (коли значення базового поняття легко зрозуміти) або коротким (коли значення менш прозоре). У такому разі поняття може бути представлено як довгою, так і короткою формою. Наприклад, спочатку слід використовувати довгу, більш прозору форму, а потім у решті документа — коротку форму, особливо якщо це пов’язано з обмеженням простору. Іноді довгі форми не дуже зручно вимовляти, і тому вони можуть бути недоречними — і тут знову може стати в пригоді коротка форма.
За матеріалами www.ata-chronicle.online
і статті Барбари Інґе Карш
Creating New Terminology: Do Translators Really Do This?
Специалист по обучению бюро переводов «Профпереклад».
Преподаватель кафедры английского языка факультета переводоведения Киевского национального лингвистического университета (КНЛУ), переводчик и редактор с 15+ годами опыта.
Ключевые компетенции:
лингвистика, переводоведение, CAT-инструменты.
Образование:
магистратура и аспирантура КНЛУ.
Лілія Ліннік