У ситуації, коли представник однієї зі сторін не володіє державною мовою, нотаріальне засвідчення договору вимагає особливого підходу. Ключове значення має правильне узгодження тексту договору й послідовність дій. Нижче — повна інструкція.
1. Підготовка українського тексту договору
- Обидві сторони готують проєкт договору українською мовою.
- У договорі мають бути вказані всі істотні умови: предмет, кількість, строки, якість, гарантії, умови оплати, відповідальність сторін тощо.
- Цей варіант слугує основним текстом, на якому будуватиметься вся двомовна версія.
2. Попереднє передавання договору нотаріусу
Підготовлений український текст передається нотаріусу для перевірки.
Нотаріус:
- додає службову інформацію (юридична назва, адреса, реєстраційний номер, ПІБ сторін, їхні посади, на якій підставі виконується дія, формулювання «цей договір укладено…» тощо);
- перевіряє юридичну коректність;
- погоджує текст із законодавчими вимогами (щоб договір був придатним для нотаріального засвідчення);
- за потреби — вносить уточнення до структури чи формулювань.
Важливо: переклад можна виконувати лише після погодження остаточного українського тексту з нотаріусом. Інакше доведеться переробляти переклад через зміну змісту.
3. Переклад договору
Остаточний узгоджений український текст передається перекладачеві.
Переклад виконується точно, без самовільних змін, з урахуванням юридичного стилю.
Після перекладу створюється двомовна версія (у колонках або блоками).
У кінці тексту зазначається: «У разі розбіжностей між мовними версіями перевагу має текст українською мовою».
4. Де знайти кваліфікованого перекладача?
| Джерело | Переваги |
| Бюро перекладів | Надійні агентства можуть надати кваліфікованого перекладача з дипломом, який погодиться бути присутнім у нотаріуса. Обов’язково уточніть, чи зможе він фізично прийти, щоб підписати договір |
| Нотаріус | Більшість нотаріусів працюють із постійними перекладачами — вони перевірені, знають процедуру і юридичну термінологію. Запитайте в нотаріуса, чи може він порадити перекладача |
| Рекомендації знайомих / колег | Часто через особисті зв’язки можна знайти перекладача з досвідом саме нотаріального супроводу. Переконайтесь, що в нього є диплом і можливість прибути особисто |
5. Перекладач і документи
Перекладач має бути присутній під час нотаріального засвідчення.
Він обов’язково повинен мати:
- диплом, що підтверджує володіння відповідною мовою;
- посвідчення особи;
- ІПН;
- за потреби — свідоцтво про шлюб/зміну прізвища (як підтвердження, що диплом належить саме цій особі).
Перекладач підписує договір, засвідчуючи точність перекладу.
6. Порядок дій у нотаріуса
1. Домовитись про дату й час укладання договору в нотаріуса.
2. Підготувати всі потрібні документи:
- виписку з ЄДР;
- статут;
- протокол/наказ/рішення про призначення;
- рішення/протокол на укладання договору;
- паспорт, код;
- печатку тощо.
Повний перелік документів уточнюйте в нотаріуса!
3. Нотаріус перевіряє осіб і документи (особиста присутність усіх сторін і перекладача обов’язкова!)
4. Усі підписують договір у присутності нотаріуса:
- спочатку сторони;
- потім перекладач.
5. Нотаріус засвідчує підписи, робить записи у своєму реєстрі.
Результат
- Договір оформлений відповідно до законодавства.
- Переклад визнаний дійсним, і підписант, який не володіє державною мовою, вважається поінформованим.
- Усі сторони отримують нотаріально засвідчені примірники (по одному для сторін, які укладали договір, і один примірник залишається в архіві справи в нотаріуса).
15 лет в бизнесе профессиональных переводов. Основатель и директор Бюро переводов Профпереклад.
Ключевые компетенции:
менеджмент, стратегический маркетинг, лингвистические технологии.
Образование:
Киево-Могилянская Бизнес Школа (KMBS) и IE Business School
Юрій Цвєркун