У 1999 році японський дизайнер Шігетака Куріта (Shigetaka Kurita) розпочав проєкт, який спрощував спілкування в інтернеті завдяки невеликим піктограмам. Він і не здогадувався, що започаткував один із найпопулярніших способів онлайн-комунікації.
Спочатку ці крихітні смайлики переважно використовувалися лише в Японії — особливо для обміну текстовими повідомленнями через мобільні пристрої, але набули світової популярності, коли компанія Apple випустила перший iPhone. До 2010 року інші мобільні бренди почали додавати смайли у свої операційні системи й відтоді перейшли від простого способу вираження емоцій до соціальної мови, що стала частиною багатьох культур і спільнот.
Культурні відмінності позначаються й на емодзі
Смайли сприймаються по-різному в різних культурах, адже деякі з них мають абсолютно відмінні значення залежно від одержувача. Як результат, переклад таких повідомлень може бути складним завданням.
Однак, оскільки дедалі більше компаній збільшують свою присутність онлайн, локалізація контенту (включно зі смайлами) має вирішальне значення. Фактично 92% користувачів інтернету використовують смайли, тому забезпечення належного перекладу слід розглядати з погляду бізнес-стратегії та брендингу. Переклад смайлів можна вважати другорядним питанням, але для цього потрібні знання культури, оскільки в кожному окремому випадку слід розуміти контекст використання смайлів.
Відмінності в культурі смайлів досить поширені, і в 2017 році перекладацька компанія найняла експерта з психології бізнесу Кіта Броні (Keith Broni) як першого у світі перекладача емодзі. За словами Броні, смайли потрібно перекладати, оскільки вони не є ані універсальними, ані «справжніми» мовами — окремо цих знаків недостатньо для змістовного спілкування. Натомість вони є інструментом, що використовується як доповнення мови, і слугують, таким чином, подібній (а деколи й так само важливій) меті, як і розділові знаки.
Сьогодні смайли можна використовувати окремо, а також для того, щоб увиразнити написаний текст. З людських облич, що демонструють щастя, сльози та гнів, прості смайли перетворилися на тварин, продукти харчування, музичні інструменти, символи тощо. І хоча кожен може мати доступ до одних і тих самих смайлів, не всі культури й мови використовують їх так само, як носії англійської.
Приклади різних значень смайлів
Якщо ви плануєте локалізувати контент зі смайлами, ознайомтеся з кількома прикладами популярних смайлів, які мають абсолютно різні значення залежно від регіону використтання.
Великий палець угору — ?. У західній культурі цей смайл позначає загальновідомий жест рукою на знак схвалення чи позитивного підкріплення. Однак у близькосхідних культурах це образливий і вульгарний символ.
Рука, що махає, — ?. У західній культурі цей звичний символ із зображенням руки позначає те, що можна вважати універсальним привітанням. Але в Китаї він використовується як знак розривання дружніх стосунків.
Обличчя зі сльозами радості — ?. Багато користувачів у США та Латинській Америці використовують цей смайл як знак істеричного сміху. Водночас, наприклад, у Китаї це може позначати розчарування, а на Близькому Сході — горе.
Складені руки — ?. Здебільшого на заході цей смайл використовують у релігійному контексті (оскільки він нагадує руки, складені в молитві), але для інших культур він не має релігійного відтінку. У Японії його переважно використовують, щоб сказати «дякую».
Рука, що показує «ОК», — ?. Зазвичай використовується в Сполучених Штатах у значенні «ОК», а в Бразилії часто використовується як образа.
Отже, локалізацію смайлів можна розглядати як черговий важливий крок у процесі інтернаціоналізації. Про використання емодзі часто думають як про міжнародне втілення емоцій, але це часто не так.
Переклад за матеріалами labs.lilt.com
12 лет в бизнесе профессиональных переводов. Основатель и директор Бюро переводов Профпереклад.
Ключевые компетенции:
менеджмент, стратегический маркетинг, лингвистические технологии.
Образование:
Киево-Могилянская Бизнес Школа (KMBS) и IE Business School
Юрій Цвєркун