Перекладач працює над посібником з обслуговування, трапляється незрозумілий абзац, перекладач копіює його у вікно безкоштовного онлайн-перекладача, дивиться варіант, розуміє логіку, повертається до роботи й пише власний, значно кращий переклад.
Зовні не сталося нічого. Якість підсумкового документа не постраждала — навпаки, перекладач розібрався в складному місці. Замовник ніколи про це не дізнається.
Але фрагмент документа щойно вийшов за периметр. І з цього моменту жодна угода про нерозголошення, жоден сертифікат і жоден пункт договору не повертають ситуацію назад.
У більшості галузей дискусія про машинний переклад — це дискусія про якість. В оборонній вона починається з іншого питання: що відбувається з текстом у момент, коли його вставили у вікно онлайн-перекладача.
Дві різні розмови, які постійно плутають
Розмова перша — про якість. Наскільки придатний результат машинного перекладу, скільки коштує постредагування, де межа, за якою редагувати дорожче, ніж перекласти заново. Це предметна розмова: результат можна виміряти, порівняти, поліпшити. Помилку в тексті можна виправити до того, як переклад потрапить до замовника.
Розмова друга — про режим доступу. Хто ще, крім виконавця й замовника, отримав доступ до змісту документа. Тут немає шкали якості. Є бінарний факт: доступ або відбувся, або ні.
Ці розмови постійно плутають, і саме тому в оборонних проєктах виникають проблеми. Постачальник відповідає на запитання про машинний переклад аргументами про якість: «у нас обов’язкове постредагування», «наші редактори перевіряють кожен сегмент». Усе це правда — і водночас це відповідь не на те запитання.
Навіть якщо припустити, що машинний переклад дає бездоганний результат, питання режиму доступу лишається відкритим у повному обсязі.
Що насправді відбувається з текстом
Механізм простий і від того непомітний: щоб машина переклала текст, текст має до неї потрапити. Далі все залежить від того, що це за сервіс і на яких умовах ним користуються.
Безкоштовні публічні сервіси та корпоративні рішення — це різні продукти. Один і той самий бренд може пропонувати відкритий сервіс, умови якого допускають зберігання й подальше використання введених даних, і окремий корпоративний тариф із зобов’язанням не зберігати вміст. Різниця не в якості перекладу, а в договорі. Припускати, що виконавець користується другим варіантом, не варто — це потрібно перевіряти.
Небезпечніші, ніж сам перекладач, — інструменти, які працюють непомітно. Розширення браузера, що перекладає сторінку; функція перекладу, вбудована в поштовий клієнт або редактор; завантаження файлу цілком у сервіс, що обіцяє «переклад документа зі збереженням форматування». В останньому прикладі назовні йде не фрагмент, а весь файл.
Метадані часто розкривають більше, ніж текст. Автор документа, назва організації, історія редагувань, шлях до файлу, коментарі на полях. Технічний уривок без контексту може бути малоінформативним. Той самий уривок із назвою організації-власника у властивостях файлу — уже ні.
І найчастіше проблема виникає не там, де на неї чекають. Онлайн-конвертери форматів, безкоштовні сервіси розпізнавання сканів, генератори субтитрів, хмарні сховища для передавання великих файлів. Усі вони працюють так само: файл треба надіслати. Показово, що технічне завдання нещодавнього тендеру НАТО на лінгвістичні послуги перелічує саме цей набір — CAT-інструменти, застосунки для конвертації форматів, обробки зображень, субтитрування, транскрибування, машинного перекладу, генеративного штучного інтелекту та хмарного зберігання — і поширює вимоги конфіденційності на кожен із них окремо.
Чому в оборонних проєктах це окрема категорія ризику
Ефект накопичення. Окремий документ може не містити нічого критичного. Але сукупність документів одного пакета показує склад парку техніки, регламент обслуговування, вузькі місця, залежність від конкретних постачальників. Розвідувальна цінність виникає не з одного файлу, а з масиву.
Порушення режиму, а не лише договору. Там, де на документацію поширюється державний режим контролю за оборонною продукцією, передавання контрольованих технічних даних невповноваженій особі є порушенням режиму. Важливо, що передавання нематеріальними засобами — це теж передавання: пересилання електронного документа, надання доступу до файлу, а отже, і введення тексту в сервіс, оператор якого не є вповноваженою особою. Наслідки тут не зводяться до претензій клієнта.
Атрибуція. Витік технічного тексту без прив’язки — одна ситуація. Витік із метаданими, що вказують на конкретного замовника, — інша: такий витік компрометує не документ, а відносини.
Незворотність. Помилку в перекладі виправляють до здавання. Розкриття не виправляють ніколи. Саме тому в оборонних проєктах цей ризик оцінюють не за ймовірністю, а за наслідками.
Заборонити не працює. Працює керувати
Найпоширеніша реакція — тотальна заборона: «жодних машинних сервісів». На папері виглядає надійно, на практиці має відомий недолік. Якщо перекладачеві не дати легальний інструмент для складних місць, він скористається нелегальним — просто нікому про це не скаже. Заборона без альтернативи не усуває ризик, а робить його невидимим.
Робочий підхід виглядає інакше.
- Класифікувати документи за чутливістю. Не всі матеріали проєкту однаково критичні. Маркетингова брошура з виставки й посібник з обслуговування вузла озброєння не потребують однакового режиму. Категорії визначаються разом із замовником на старті.
- Затвердити перелік інструментів — дозволених і заборонених. Не загальний принцип, а конкретний список: цим користуватися можна, цим — не можна, цим — лише для документів певної категорії. Список має бути складений у письмовому вигляді та доведений до відома кожного виконавця.
- Розрізняти CAT-інструменти й машинний переклад. Це різні речі, які постійно плутають. Пам’ять перекладів і термінологічна база — це ваші власні дані, які зберігаються в контрольованому середовищі й нікуди не передаються; вони лише підказують, як цей самий фрагмент перекладали раніше. Машинний переклад — це передавання тексту зовнішньому обробнику. Використання CAT-інструментів не означає використання машинного перекладу, і навпаки: наявність CAT не звільняє від питання про плагіни, підключені до нього.
- Там, де машинний переклад справді потрібен, — контрольоване розгортання. Рішення, розгорнуті у власному або орендованому контурі, дають виграш у швидкості без виходу тексту назовні. Це не безкоштовно, але це відповідь на запитання «Де опинився текст?».
- Прописати вимоги в договорах із виконавцями. Стандартна угода про нерозголошення забороняє розголошувати інформацію. Вона не завжди прямо забороняє вводити її в сторонні сервіси, бо виконавець може щиро не вважати це розголошенням. Формулювання має бути конкретним і згадувати інструменти, а не лише «третіх осіб».
- Забезпечити технічний контур. Де фізично та юридично зберігаються проєктні дані, хто має доступ, чи залишаються локальні копії на пристроях виконавців, як передаються файли та що відбувається з ними після здавання.
- Навчати й перевіряти. Основне джерело витоків — не зловмисник, а сумлінний виконавець, який не усвідомив, що робить. Це закривається інструктажем і вибірковим контролем, а не суворістю формулювань у договорі.
Запитання, які варто поставити підряднику
Практичний мінімум для оцінки будь-якого мовного постачальника в оборонному проєкті:
- Де фізично та в якій юрисдикції зберігаються дані проєкту?
- Чи згадується у ваших угодах із позаштатними виконавцями власне використання сторонніх сервісів чи лише розголошення інформації?
- Чи є затверджений перелік дозволених і заборонених інструментів? Можна на нього подивитися?
- Якщо машинний переклад використовується, то в якому саме розгортанні?
- Як виконується підготовка файлів і розпізнавання сканів — локально чи через онлайн-сервіси?
- Хто всередині вашої компанії має доступ до матеріалів проєкту?
- Що відбувається з файлами після здавання: як довго вони зберігаються, як видаляються?
- Що ви робите, якщо інцидент усе-таки стався?
Показовим є не стільки зміст відповідей, скільки те, чи готові вони. Постачальник, який ніколи не думав про ці запитання, почне формулювати відповідь у момент розмови — і це видно.
Як працює «Профпереклад»
У проєктах оборонної тематики ми не використовуємо публічні системи машинного перекладу. Якщо машинний переклад доречний для конкретного типу матеріалів, це узгоджується із замовником окремо, із зазначенням способу розгортання.
CAT-інструменти — так, і це не машинний переклад. Пам’ять перекладів, глосарії та термінологічні бази ведуться в контрольованому середовищі й забезпечують єдність термінології. Текст при цьому не передається стороннім обробникам.
Контрольований технічний контур. Проєктні дані зберігаються на виділеному сервері в Європейському Союзі (Німеччина). Доступ до матеріалів проєкту надається за принципом мінімально необхідного кола осіб.
Договірна дисципліна. Угоди про нерозголошення підписують усі штатні працівники й залучені лінгвісти. Використання зовнішніх інструментів контролюється окремо, а не лише через загальну заборону на розголошення.
Підготовка файлів усередині. Розпізнавання сканованих документів і конвертація форматів виконуються власними засобами, а не через безкоштовні онлайн-сервіси. Для військово-технічної документації це водночас питання і конфіденційності, і якості.
Досвід роботи в режимі державного контролю. Наші фахівці отримували авторизований доступ до контрольованої оборонної документації в межах державної програми контролю за оборонною продукцією однієї з країн — членів НАТО, із захищеним передаванням даних і зобов’язаннями щодо цільового використання. Ми готові працювати за додатковими вимогами замовника щодо безпеки, включно з перевіркою персоналу.
Висновок
Питання про машинний переклад в оборонному проєкті звучить не так, як у комерційному. Там воно про співвідношення швидкості та якості. Тут — про те, скільки сторін отримали доступ до документа, і чи знає про них замовник.
Різниця принципова, бо помилка в якості виправляється до здавання, а розкриття не виправляється взагалі. Тому оцінювати постачальника мовних послуг у цій сфері варто не за тим, наскільки суворо він забороняє, а за тим, наскільки конкретно він може описати свій процес: де зберігаються дані, який перелік інструментів затверджено, як це доведено до кожного виконавця та що відбувається з файлами після здавання.
Готовність відповісти на ці запитання конкретно — надійніший показник, ніж будь-яка заява про конфіденційність у комерційній пропозиції.
Потрібен переклад оборонної документації з контрольованим режимом доступу? Надішліть матеріали через форму нижче — ми узгодимо вимоги до безпеки й запропонуємо рішення під ваше завдання.
15 лет в бизнесе профессиональных переводов. Основатель и директор Бюро переводов Профпереклад.
Ключевые компетенции:
менеджмент, стратегический маркетинг, лингвистические технологии.
Образование:
Киево-Могилянская Бизнес Школа (KMBS) и IE Business School
Юрій Цвєркун