Технік розбирає вузол і бачить, що деталь під заміну. Далі він відкриває каталог, знаходить потрібний рисунок, дивиться, під яким номером позначено цю деталь на ілюстрації, шукає цей номер у таблиці поруч і виписує номенклатурний номер, за яким деталь замовляють зі складу.
Уся ця операція займає хвилину. І вона працює лише за умови, що жодна ланка ланцюга не порушена: номер на рисунку збігається з номером у таблиці, а тринадцятизначний номенклатурний номер у таблиці відтворено без жодної помилки.
Ілюстрований каталог запасних частин — це документ, у якому текст відіграє другорядну роль. Саме тому його переклад є одним із найскладніших завдань у військово-технічному перекладі: більшість роботи тут не перекладацька.
Як влаштований такий каталог
В американській системі технічної документації цей тип документа має назву RPSTL — Repair Parts and Special Tools List, тобто перелік запасних частин і спеціальних інструментів. В авіаційній і комерційній практиці аналогічний документ називають IPC (Illustrated Parts Catalog) або IPB (Illustrated Parts Breakdown). Логіка в усіх випадках однакова.
Документ поділено на функціональні групи відповідно до структури виробу: силова установка, трансмісія, гальмівна система тощо. Усередині кожної групи чергуються рисунки з винесеними номерами позицій і таблиці, у яких кожному номеру позиції відповідає певний рядок.
Типовий рядок такої таблиці містить сім колонок:
| Колонка | Що містить |
| ITEM NO | номер позиції, який винесено на рисунку |
| SMR CODE | код джерела постачання, рівня обслуговування та відновлюваності |
| NSN | номенклатурний номер (National Stock Number) |
| CAGEC | п’ятизначний код підприємства-виробника |
| PART NUMBER | номер деталі за каталогом виробника |
| DESCRIPTION AND UOC | найменування деталі та код застосовності |
| QTY | кількість у вузлі |
До цього додаються перехресні покажчики: за номенклатурними номерами, за номерами деталей, іноді за позначеннями в схемах. Покажчики посилаються на номери рисунків і сторінок.
Звідси випливає перша особливість, яку варто засвоїти до початку роботи: у цьому документі все пов’язане з усім. Якщо змінити нумерацію сторінок — зламаються покажчики. Якщо втратити винесення на рисунку, ціла таблиця стане непридатною. Якщо помилитися в одній цифрі номенклатурного номера, замовлення піде не на ту деталь або не піде взагалі.
Що в такому документі взагалі не перекладається
Найбільша помилка, якої припускаються виконавці без досвіду роботи з такими каталогами, — спроба «перекласти все, що схоже на текст».
Не перекладаються й не змінюються в жодному вигляді:
- Номенклатурні номери (NSN). Це ідентифікатор у міжнародній системі кодифікації, а не опис. Номер має жорстку структуру: чотири цифри класифікації, дві цифри коду країни, яка видала номер, і сім цифр ідентифікації виробу. Кожна цифра значуща.
- Номери деталей виробника (part numbers). Це рядок, за яким виробник ідентифікує деталь. Такий рядок може містити літери, дефіси, крапки — і жоден символ не є декоративним.
- Коди підприємств (CAGEC/NCAGE). П’ятизначні коди виробників і постачальників у системі кодифікації.
- Коди SMR. Кожна позиція в цьому коді має нормативне значення: звідки постачається деталь, на якому рівні обслуговування її знімають і встановлюють, на якому ремонтують, чи підлягає вона відновленню. Це не абревіатура, яку можна «розшифрувати українською».
- Коди застосовності (UOC). Позначають, до якої саме модифікації виробу застосовна позиція.
Ці поля слід перенести в перекладений документ посимвольно ідентично оригіналу. Будь-яка «локалізація» тут не просто зайва — вона робить каталог непридатним, бо розриває зв’язок із системою постачання, у якій деталь замовляють.
Що перекладається — і чому це складніше, ніж здається
Перекладу підлягає порівняно невелика частина документа: найменування деталей, застереження й примітки, вступний розділ із поясненням того, як користуватися каталогом, підписи до рисунків.
Найскладніше тут — найменування.
У федеральній системі каталогізації США найменування виробів формуються за жорсткою конвенцією: спочатку іменник, потім уточнення через кому. Не «machine bolt», а «BOLT, MACHINE». Не «check valve», а «VALVE, CHECK». Не «retaining ring», а «RING, RETAINING». Перелік дозволених найменувань унормовано окремим довідником, і виробник не може називати деталь як заманеться.
Перед перекладачем постає питання, на яке немає універсальної відповіді: зберігати інверсію чи переходити до природного українського порядку слів?
Обидва варіанти мають підстави. Інверсія зберігає сортування за абеткою (усі болти угруповані разом під літерою «Б») і відповідність структурі оригіналу. Природний порядок читається легше, але руйнує логіку алфавітних покажчиків, заради якої й запроваджували інверсію.
Це рішення ухвалюється до початку роботи й фіксується письмово — разом із замовником, з урахуванням того, як каталог використовуватиметься та чи буде він інтегруватися в наявну систему обліку. Найгірший сценарій — коли рішення взагалі не ухвалено і в одному документі співіснують обидва підходи.
Другий рівень складності — узгодженість. Найменування деталі має бути ідентичним усюди, де з’являється: у таблиці каталогу, у покажчику, у посібнику з обслуговування, у підписі на рисунку. Якщо каталог перекладає одна людина, а посібник із ремонту — інша, без спільної термінологічної бази таку узгодженість не забезпечити.
Чому автоматична конвертація руйнує такий документ
Каталоги запасних частин рідко надходять у зручному вигляді. Часто це скановані документи або застарілі формати, створені десятиліття тому. І тут починається справжня робота.
- Багатоколонкові таблиці розпадаються. Автоматичне розпізнавання зчитує рядок як суцільний текст, і значення з різних колонок перемішуються. Номер деталі опиняється в колонці найменувань, кількість — у колонці кодів.
- Винесення на рисунках втрачаються або спотворюються. Номери позицій на ілюстрації набирають дрібним шрифтом, часто поверх штрихування. Розпізнавання або не бачить їх узагалі, або читає «8» як «В», а «1» — як «l».
- Найнебезпечніше: помилки в цифрах виглядають нормально. Хибно розпізнаний символ у тексті одразу впадає в око — слово стає нечитабельним, а от хибно розпізнана цифра в тринадцятизначному номенклатурному номері не привертає уваги. Номер залишається номером, просто тепер він указує на іншу деталь або взагалі ні на що. Класичні пари, на яких помиляється розпізнавання, — нуль і літера «O», одиниця й літери «I» та «l», п’ятірка й «S», вісімка й «B».
Саме тому в проєктах із каталогами запасних частин етап підготовки файлів часто триває довше, ніж власне переклад. Документи, які не підлягають надійному автоматичному розпізнаванню, готують вручну: структуру таблиць відновлюють, кожне поле з ідентифікаторами звіряють з оригіналом.
Верстка — не оформлення, а частина змісту
У більшості типів документів верстка відповідає за те, щоб текст гарно виглядав. У каталозі запасних частин вона відповідає за те, щоб документом можна було користуватися.
Перекладений каталог має відтворювати оригінал за структурою: ті самі рисунки з тими самими винесеннями, та сама нумерація позицій, та сама відповідність між номером рисунка й таблицею, ті самі перехресні покажчики, що ведуть туди ж, куди й в оригіналі.
Додаткова складність суто мовна: українські найменування зазвичай довші за англійські. Колонка, розрахована за розміром на «BOLT, MACHINE», має вмістити «БОЛТ, МАШИННИЙ», і зробити це без перенесення таблиці на наступну сторінку, що може зсунути всю подальшу нумерацію.
Тому в таких проєктах фахівець із верстки працює не після перекладача, а паралельно з ним, у спеціалізованому програмному забезпеченні.
Контроль якості, специфічний для каталогів
Звичайна вичитка тут не працює — редактор фізично не може звірити очима кілька тисяч тринадцятизначних номерів. Потрібен автоматизований контроль, налаштований саме під цей тип документа.
- Посимвольна звірка ідентифікаторів. Усі номенклатурні номери, номери деталей і коди підприємств у перекладі мають точно збігатися з оригіналом. Це перевіряють програмно, шляхом суцільного порівняння.
- Звірка винесень із таблицями. Кожен номер позиції на рисунку повинен мати відповідний рядок у таблиці, і навпаки. Позиції-«сироти» — типова помилка після верстки.
- Перевірка кількостей і одиниць вимірювання. Числові значення в колонці кількості звіряються окремо.
- Термінологічна узгодженість. Найменування деталей перевіряють на відповідність затвердженій термінологічній базі: одна деталь — одне найменування в усьому пакеті документації.
- Перевірка покажчиків. Перехресні покажчики мають вести на актуальні номери рисунків і сторінок після верстки, а не на ті, що були в оригіналі.
Як із такими документами працює «Профпереклад»
Ілюстровані каталоги деталей і переліки запасних частин та спеціальних інструментів — один з основних типів документів у нашому оборонному портфелі. Ми перекладали їх для бронетехніки, артилерійських систем і тактичних автомобілів у складі великих пакетів технічної документації.
- Підготовка файлів як окремий етап. Ми не передаємо перекладачеві документ, отриманий за допомогою автоматичної конвертації. Скановані й застарілі формати проходять розпізнавання з подальшою ручною перевіркою структури, а документи, які не підлягають надійному розпізнаванню, готують вручну.
- Наскрізна термінологічна база. Найменування деталей ведуть у термбазі, спільній для всього пакета документації клієнта. Це гарантує, що вузол називатиметься однаково в каталозі, у посібнику з обслуговування та в навчальному матеріалі.
- Верстальники в складі проєктної команди. Рисунки з винесеннями, багатоколонкові таблиці й покажчики оформлюють фахівці з верстки, які працюють паралельно з перекладачами, а не після них.
- Автоматизований контроль ідентифікаторів. Кожен файл перед здаванням проходить перевірку QA-інструментами (Verifika, Xbench, QA Checker) на збіг номерів, кодів, кількостей і відповідність термінологічній базі.
- Процес за ISO 17100:2015. Переклад, редагування другим фахівцем із галузевою спеціалізацією, вичитка й фінальна перевірка менеджером проєкту — обов’язкові етапи для кожного документа.
Висновок
Ілюстрований каталог запасних частин — рідкісний тип документа, у якому найбільший ризик створює не переклад, а все, що навколо нього. Текст тут можна перекласти бездоганно, і документ усе одно виявиться непридатним: через втрачене винесення на рисунку, зсунуту нумерацію або одну хибно розпізнану цифру в номенклатурному номері.
Практичний висновок для замовника простий. Оцінюючи підрядника на такий проєкт, варто запитувати не лише про перекладачів. Поцікавтесь, як влаштований етап підготовки файлів, хто виконує верстку і як саме перевіряються ідентифікатори перед здаванням. Відповіді на ці три запитання скажуть про придатність майбутнього каталогу більше, ніж будь-який тестовий переклад абзацу.
Потрібен переклад технічної документації з каталогами деталей і схемами? Надішліть матеріали через форму нижче — ми оцінимо стан вихідних файлів, обсяг підготовки й верстки та запропонуємо рішення під ваше завдання.
15 лет в бизнесе профессиональных переводов. Основатель и директор Бюро переводов Профпереклад.
Ключевые компетенции:
менеджмент, стратегический маркетинг, лингвистические технологии.
Образование:
Киево-Могилянская Бизнес Школа (KMBS) и IE Business School
Юрій Цвєркун